..ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ЯСЛА-САДОК №2 "Теремок...

Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [2]
Консультації [5]
Про лінь забудешь - щасливим будешь [0]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 16
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » Консультації

Консультація для вихователів: Огорніть свою дитину любов'ю та бережіт її нервову систему

Консультація

для батьків:

 

«Огорніть свою дитину любов’ю та бережіть її нервову систему»

 

 

 

                                                                              

 

 

                 

 

                                                                                    Підготував:

                                                                                    Практичний психолог

                                                                                    Сидоренко Вікторія Валентинівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                           2016 -2017 н.р.

   «Огорніть свою дитину любов’ю та бережіть її нервову систему»

 

 

Батьківська втому, негативну поведінку дитини і батьківські погляди на виховання нерідко стають причиною того, що мама або тато часто починають дратуватися на своє чадо, а також злитися і навіть зриватися на крик. Безумовно, при цьому батьки нітрохи не менше люблять свою дитину, але ось діти змушені в таких ситуаціях вислуховувати на свою адресу масу негативних слів. Так як виховувати дитину в любові? Адже для нормального дорослішання і послідовного розвитку кожній дитині потрібна атмосфера любові і спокою.

Як виховувати дитину в любові: прості поради

Отже, тільки якщо дитина відчуває батьківську любов і підтримку, він може сміливо йти по життю і при цьому міцно стояти на ногах. Більш того, саме в такому випадку простіше виховати дитину успішною, дозволити йому стати лідером.

Але для створення оптимальної атмосфери у вихованні дитини, батькам доведеться провести чималу роботу над собою, адже це неймовірно важка робота. Результат від неї неодмінно перевершить всі можливі очікування.

Отже, щоб виховувати дитину в любові, необхідно, перш за все:

1. Не перекладати відповідальність за реакцію дорослих на дитину. Адже нерідко просто від безсилля батьки і самі встають на дитячу позицію, коли відповідальність за свої дії вони перекладають на саму дитину. Але ж дитина не може визначити, як батьки його будуть виховувати, тому він не зможе дати відповіді на запитання на кшталт «ну що з тобою робити?». Тільки дорослі можуть вирішувати, як чинити в тій чи іншій ситуації.

2. Відповідальність за дії батьків лежить тільки на них самих. Тобто, це батьки дратуються і зляться від поведінки свого чада, але ні в якому разі не дитина дратує і злить. Як тільки самі батьки навчаться брати відповідальність за свою реакцію, а також керувати нею, вони зрозуміють, що змінити можна тільки те, за що ти відповідаєш.

3. Батьки повинні аналізувати власну поведінку, а в процесі такого аналізу вони вже і зрозуміють, що конкретно вибиває їх з рівноваги.

4. Перевтома для батьків неприпустимо. Справа в тому, що батьківські сили – це вичерпний ресурс, який потребує постійного поповнення. Тому ні в якому разі не можна відсувати на другий план власні потреби. Правильне харчування, достатній сон, позитивні емоції і помірні фізичні навантаження наповнять організм силами і забезпечать можливості для спокійного виховання.

5. Жорстке планування, як і поспіх, в житті неприпустимі. Адже нерідко дорослі зляться на дітей просто за те, що ті занадто повільні, в результаті чого порушують плани батьків. Але в тому випадку, коли поспішати нікуди, подіям потрібно дати можливість просто йти в життя, тоді і кількість проблем скоротиться, а можливостей виховувати дитини в любові буде більше.

6. Свої вимоги потрібно формулювати правильно і чітко. Справа в тому, що дітям непросто розібратися у вимогах дорослих, так як часто вони формулюють їх на своєму «дорослому» мовою. Особливо ситуація загострюється, як тільки дорослі формулюють свої вимоги негативною забарвленням, на кшталт «не підходь», «прибери руки», «не лізь» та ін. При цьому дитина потребує конкретних вказівках, а не тільки встановлення заборон.

7. Від дитини не можна вимагати неможливого, а також чого-небудь з того, що не вміють навіть дорослі. Приміром, якщо батькам не під силу впоратися з власними емоціями, то і у дитини поготів не вийде впоратися зі своїми.

8. Якщо батькам здається, що дитина їх просто провокує, то їм варто просто подумати, що ж насправді потрібна цій маленькій людині в даний момент часу. Адже нерідко провокаційна поведінка – це лише сигнал про нестачу близькості.

9. Якщо батьки виховують дитини в любові, то тим самим вони не лише виховують і спокійного врівноваженого людини, але і вирощують люблячого і спокійного батька в собі.

На завершення потрібно лише додати, що для того, щоб виховувати дитину в любові, батькам, перш за все, необхідно контролювати те, що вони говорять своєму чаду. Адже навіть критика має висловлюватися тільки в правильній формі, без звинувачень і використання негативних кліше. При цьому їм варто відкритися до нових знань і досвіду, адже насправді, не тільки батьки навчають дітей, а діти виховують батьків.

При необхідності варто звертатися за підтримкою до найбільш досвідченим батькам, яким вдалося домогтися позитивного прикладу, а також до книг і фахівцям дитячої та сімейної психології. Не варто чекати результатів миттєво. Адже робота над собою – це затратна по часу заняття.

Не потрібно шукати привід для того, щоб розповісти дитині про свою любов. Контакт з малюком, в тому числі і фізичний, неодмінно повинен підтримуватися за допомогою поцілунків, обіймів, доторків.

Найцінніше, що у нас є – ДІТИ. Ми намагаємося розвивати в них найкращі якості, оточити їх турботою та увагою. Скільки існує сімей, стільки думок щодо правильного виховання дитини. При цьому вважаємо, що наші методи виховання найправильніші. Часто розчаровуємося, коли отримуємо результати, яких не очікуємо від свого чада. Отож, розглянемо різні стилі виховання і зробимо для себе певні висновки.

Стилі виховання в сім’ї традиційно можна розділити на гіперопіку, авторитарний, ліберальний і демократичний.

Гіперопіка – це надмірна турбота про дітей з боку батьків чи інших близьких родичів. Проявляється завищеною увагою, постійним триманням коло себе, нав’язування власних поглядів дитині.

Дуже часто так трапляється, що батьки надмірно опікуються своїм чадом: кроку не дають ступити самостійно, у всьому і постійно контролюють дитину. В основному таку опіку проявляють матері, які народили довгоочікувану дитину. Прояви такої турботи, виконання всіх забаганок дають дитині зрозуміти, що світ обертається навколо неї. Зрозумівши власну вседозволеність, дитинка починає «сідати на шию».

Дитина, яка нічого не може виконати самостійно, бо за неї все роблять батьки, дідусі, бабусі, няні, часто виростає егоїстичною особою. Такі діти не пристосовані до життя, вони не здатні самостійно приймати найпростіші рішення. Поглянувши на те, що батьки допомагають дитині збирати портфель до школи, заправляють її ліжечко, допомагають почистити зуби та ін., ми не бачимо нічого поганого, але це може позбавити дитину самостійності, а в майбутньому викликати насмішки однолітків. Через гіперопіку діти можуть почати сприймати батьків, не інакше як виконувачів їхніх забаганок.

Часто відбувається так, що гіперопіка над дитиною переходить і у її доросле життя. Часто, наслідком цього є те, що діти не можуть влаштувати особисте життя.

Авторитарний стиль виховання в сім’ї викликає у дітей відчуження від батьків, почуття своєї небажаності в родині.

Пам’ятайте, ваша дитина – повноцінна особистість. Турбота – це добре, але, коли ця турбота не шкодить самій дитині. У будь якому випадку вирішувати вам, шановні батьки.

Говоріть зі своєю дитиною відверто, у неї є свої секрети, нехай маленькі, але для неї вони мають велике значення. Не змушуйте дитину розповідати все. Довіряйте…

Авторитарний стиль виховання – всі рішення приймають батьки, які вважають, що дитина майже в усьому повинна підкорятися їх волі, авторитету.

При такому стилі виховання батьки змалку виховують у дитини почуття відповідальності, уміння долати труднощі, в строгому порядку вимагають від дитини чіткого виконання усіх обов’язків і ніяких «крок вліво, крок вправо». Дитина чітко знає, що таке порядок та дисципліна. Здавалося б, і в цьому нічого поганого немає, але до дитини ставляться занадто високі вимоги, які не завжди їй під силу. Зазвичай, дитина має навчатися лише на відмінно, вигравати спортивні змагання, перемагати у всіх конкурсах. Страх невдачі, поразки – наслідки такої психологічної установки. У дитини втрачається стимул до корисної діяльності, виникає недовіра до людей, вона уникає спілкування з ними. З віком, при такому стилі виховання, може деформуватися поведінка. Дитина, ставши дорослою, до слабших за себе виявляє агресію, жорстокість, ігнорує людську гідність, а владним людям, сильнішим за неї - рабськи підкорюється.

Ліберальні батьки – нетрадиційні та поблажливі до дітей. Вони рідко вимагають від дітей зрілої поведінки й намагаються уникати конфліктів. Мами й тата, що дотримуються цього стилю, пред’являють до дітей дуже низькі вимоги, проте відкриті для спілкування.

При такому стилі виховання діти майже повністю позбавлені батьківського керівництва. Батьки не встановлюють необхідні заборони для свого чада, вони припиняють виконувати безпосередні батьківські обов’язки. Більшість батьків захоплюються демонстрацією своєї любові, ставляться до дітей із сердечністю й душевною теплотою, приймають їх такими, якими вони є.

Як не дивно, діти, яких виховують ліберальні батьки теж можуть бути неслухняними, імпульсивними, агресивними, часто не вміють поводити себе серед людей. У сім’ях є випадки, коли потурання поєднується із відкритою неприязню, тоді дитина відкрито дає волю своїм руйнівним імпульсам. Більшість неповнолітніх правопорушників виховувалися саме у таких сім’ях.

Особливістю демократичного стилю виховання є послідовне, тверде й водночас гнучке виховування. Батьки поважають особистість дитини, дають їй зрозуміти, що для них дуже важливі їхні справи. Вони довіряють дитині, заохочують її самостійність, допомагають розвивати здібності, засуджують не дитину, а її вчинки. Строгість та влада використовується лише в міру необхідності. Встановивши певні правила - батьки твердо втілюють їх у життя. Діти, виховані в таких сім’ях, поважають своїх батьків, прислухаються до їхніх порад, наслідують адекватні чоловічі та жіночі риси поведінки, вони впевнені у собі, відверті, зростають добре соціально адаптованими.

У становленні здоров’я і психіки дитини велика роль відводиться батькам.

Дорогі батьки! Вам обирати стиль виховання дітей у своїй родині. Успіхів та правильного вибору…

 

 

Категорія: Консультації | Додав: 2984 (26.01.2017)
Переглядів: 46 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Пошук
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2018
Конструктор сайтів - uCoz